Літайте кораблями Укрзалізниці

Наша ненька Україна нагадує мені безнадійного пацієнта з синдромом Дауна і старечим маразмом, до того ж після лоботомії. Лікувати вже немає сенсу, утримання обходиться дорого, а евтаназія заборонена з точки зору правових та етичних міркувань.


Фото з przemysl.ic.gov.pl

Прикордонників змушують перевіряти машини, що їдуть у напрямку ЄС, чи не везуть вони туди бува нелегальних сигарет. Мало того, чиновники називають цю контрабанду "проблемою", з якою потрібно "боротися". Те, що ця контрабанда забезпечує нашій економіці ринок збуту, забезпечує яке-не-яке, але надходження валюти, і взагалі, це зуд в анусі виключно для польських (словацьких, угорських) служб, до уваги не береться. Але спробувати пояснити таке державі -  це як провести аналітичну дискусію з особою, у якої по бороді тече слина.

Я не буду дивуватися, якщо завтра мене зупинить ДАІшник і скаже: " - Через те, що ти, сука така, їздиш тут взад-вперед, на дорозі утворилося безліч ям, і бідолашний автодор не встигає усе тут за тобою поремонтувати! Ану плати податок за проїзд цією 1,5-кілометровою дорогою, блять! Можна і кредиткою, нахуй!". І це не виглядає, як фантастика, бо у Львові якась одіозна, невідомо з якої гори спущена "Муніципальна дружина" вже почала відстрілювати зайців у львівських маршрутках. Це, беззаперечно, означає що одразу з цього моменту усі автобуси стануть охайними і низькопідлоговими, їздитимуть по графіку, а правильно опохмелений шофер не волойобитиме на весь салон про те, що "ше двойе не пиридали за пройізд".

Звісно, поголів'я громадян нашої держави інколи знаходить способи подолати окремо взяту ідіотську перепону для нормального життя. Що не скасовує безліч інших і не покращує ситуації в цілому. Щоб було ще зрозуміліше, я наведу аналогію. Коли наша бабуля під час регулярного маразматичного загострення втретє за тиждень відколупала гіпс зі своєї поломаної ноги, ми вирішили, що досить з неї. Звісно що крику на цілу хату було про те, що "сволочі, ви не хочете мене лікувати!!!". Купили їй милиці, на яких вона до сьогоднішнього дня і пересувається. Або коли електричний обігрівач, що стоїть в кімнаті нашої вічно мерзнучої бабулі, накрутив рахунок за електроенергію до космічних величин, було "сволочі, ви крадете мою пенсію!!!". Вихід знайшовся простий - надрукувати цю пенсію на кольоровому принтері, і віддати щасливій бабулі для зберігання під подушкою. Так і живемо.