yurazinko: (стандартна)

Все, що я задумав, накрилося волохатою з прорізом. Сраний компутор постійно вилітає в BSoD,  ну а що, йому вже 6 років - потаскана розвалюха, блять. Ще й зі зв'язком проблеми, бо ж гниль та ізолєнта не пропускають через себе інтернету, тим більше в дощ. Так що моїм планам скачати з торренту якийсь неїбатися крутий документальний фільм можна ставити пам'ятник, типу такого, як на фото.

Posted via LiveJournal app for Android.

yurazinko: (стандартна)
Поки я мирно сплю на парі і нікого не чіпаю, добрі одногрупники мене фотографують.

Ну а що ще скажете мені робити на занятті у хуєм клепаного спеціаліста, який навіть не спроможний толково пояснити свій предмет, а здатен тільки  мляво читати з ксерокса речі, які і сам абсолютно не розуміє? Це дохле бубніння під диктовку мене дратує невиносимо, не знаю як інші ще витримують. І взагалі, нема чого тут диктантами захоплюватися - це ж не школа, все таки, а вищий завчальний заклад, хоча і прогнивший до невїбенних дірок. Тож мені пофіг що він ще робить на своїй лекції - співає пісень чи дрочить присідаючи, у мене зараз тиха година, як у дитячому садочку.

Хоча є і такі викладачі, які прекрасно розуміють безнадійність нашої системи освіти і ВУЗу зокрема, тож інколи все ж кладуть на нас болт і не зайобують по дрібницях.


Як наслідок, з'являється купа часу і можна зайнятися креативом типу такого:


Недавно помітив що ручка, якою я пишу, є продукцією відомого китайського бренду  "Чен Хуй".


Ще у нас перейменували один з факультетів, тож абревіатура назви тепер стала дуже символічною.


Як і у кожному вищому навчальному закладі з рогато-худобним спрямуванням, тут практикують примусові роботи за допомогою студентів. Переважно пахають на представниках молодших курсів, так як старші можуть і нахуй послати.

Posted via LiveJournal app for Android.


Новини за кордоном:

Китайці спиздили ще три відомих автомобіля. Ось одна з жертв клонування разом зі своїм косооким побратимом. Здогадайтесь де оригінал, ага.
 

Така практика у китайозів уже не вперше. Є і інші приклади перемальовування крутих марок автомобілів на свій підвально-промисловий лад.

 

Хоча є і хороша сторона цього питання. Завдяки цим пиздоголовим плагіаторам можна купити собі який небуть Мерседес чи Рол Сройс з ієрогліфами в інструкції та писклявим голосом китаянки у навігаторі. До того ж цей шедевр кувалдного автопрому буде за ціною Лади Калини, що не заважає виглядати власнику як заможній олігарх, хоча і продовжувати возити мішки з картоплею і гноївкою у багажнику. Крім цього, згодиться вміння уникати запитань від посторонніх на рахунок країни-виробника цього відра пересування.

Регіональні новини:

Житель Львівської області, власник звичайного Жигуля першої моделі вирішив зробити собі невїбенний тюнінг салону. Матеріал для  перешивання був вибраний нетрадиційний - джинс. В результаті оригінальність ідеї витіснила естетичне питання, але ж пацани оцінять, йопта бля!


Дірява задниця на дверцятах виявилася такою не по випадковості: отвір на дупі зробили щоб можна було вчепити цю м'ясорубку що крутиться і опускає скло при потребі. 


Колонка автора:

Машина не дає спокійно жити. Не встигли майстри заварити тріснуту задню балку як якогось хєра потік бензобак. На сервісі знайшли невеликий отвір, куди стікала нахуй вся дорогоцінна нафта. Заварювати діри в баку, звісно, не можна бо йобне так що пожежники довго не натішаться, тому сервісмени тимчасово приклеїли латку, яка все ж потекла на другий день. Прийшлося самому в домашніх умовах без надії на успіх усе це доліплювати.



Зібравши міцну конструкцію з гімна та металолому для виїзду задом, підперши цеглою колеса для того щоб мої мозги як зубну пасту не вичавило машиною, і постеливши від радикуліту спеціальний коврик, я взявся мазюкати. В результаті бак як тік так і тече далі, а моїх руки виглядають так.



Можна погладити кота. А ось ця чорна субстанція присохла до шкіри так що я ще два дні не міг її нічим відмити, дарма що пемзою хуярив шкіру аж до крові. Тепер займаюся пошуком вживаного бензобаку до Ланоса, бо новий дорогий, не хочеться линяти аж на 600 гривень через якусь там срану залізну посудину.
Крик злоїбучого будильника перервав мені вже третій за ніч еротичний сон. Я пролупив очі, виключив цей противний писк і почав смачно потягуватися. І тут тільки таке: ХРРРЯСЬ!!!1 Завивати вовком не хотілося тільки через те, що в хаті практично усі ще спали. Скрутило мені шию мало не пополам, та так що я ледве її розігнув в попереднє положення. Біль була така що я засумнівався що кудись сьогодні взагалі поїду. Мабуть в усьому винні регулярні протяги що ласкаво охоплюють мої шийні хребці, благо вікна в машині через надоїдливу спеку відкриті постійно. Але я таки поїхав до Львова, відсидів дві сраних пари і вернувся домів. На даний момент я мажу свою шию маззю що смердить м'ятою з перцем, і сиджу перемотаний зимовим шарфом як повний мудак.

Мимо такої ліпнини гріх було просто так мимо пройти. Вона просто вражає шедевральністю виконання персонажів, зоображених на ній.


Вуста у героїв картини за формою нагадують функціональний робочий отвір подушки-пердушки, ось такі губошльопи з надутими щоками тут получилися. Волосся дівчата собі два тижні стамескою і рубанком стругали з дерева, це ясно. Ну і цьцьки у них чомусь за формою нагадують хокейні шайби. Або консервні банки. Або...

Автор цього витвору жіночу анатомію знає краще, це ж очевидно.

 
Шевченко уважно споглядає з-за дверей.


Бомжам впадло харчуватися генетично модифікованими продуктами. Ну їх впринципі можна зрозуміти - вони ж також люди.


Ну все, пиздець тобі, веприку!


Совкомагазин продає запчастини для совкомобілів.


А ось і потенційний клієнт.

Page generated Apr. 23rd, 2025 02:56 pm
Powered by Dreamwidth Studios